Я завжди вважала, що мені круто пощастило в житті зустріти Руслана. Він виявився прекрасним чоловіком, який зміг взяти всю сім’ю на себе і забезпечити нас усім найкращим. З Русланом ми народили 2 синів. Вони обидва влаштувалися в житті найкращим чином з усіх можливих. У них самих вже є сім’ї і діти: у Павлика син, у Колі їх два. Знаєте, я завжди говорила, що в житті нам постійно доводиться вибирати. З самого пробудження (встати з першим будильником, або поспати ще 5 хвилин) і до кінця дня ми в кожну секунд щось вибираємо.
Жити в різних країнах, але забезпечити синів найкращим – ось наш з чоловіком вибір, за який я ніколи не шkодувала. Ми за своє життя побудували 3 будинки: собі і двом синам, у всіх членів нашої сім’ї є дорогі іномарки, гаджети останніх поколінь і баrато чого іншого. Руслан приїжджав до нас два рази на рік: на Новий рік і ще один раз влітку, просто так. Він довго не затримувався: тиждень або два… Загалом, в цьому році у чоловіка не вийшло прилетіти до нас взимку, і тоді я вирішила забрати онуків (у них тоді ще літні канікули були) і самій полетіти з ними в Чехію, де вже протягом декількох років жив і працював мій Русик.
Чоловік усіма способами відмовляв мене це робити, але я не послухалася, полетіла з онуками до нього. Невістки з синами працювали, їм було ніколи, а то всі разом би полетіли. Так ось, приїхали ми в цю Чехію, а чоловік нам номер в готелі забронював. Я так здивувалася, думала, він нас до себе забере, а він сказав, що знімає одну квартиру з колегою. Ми то з онуками прожили в цьому чортовому готелі, але я до сих пір з’їдаю себе зсередини в сумнівах, а чи не зрад жує мені чоловік, чи немає там у нього іншої сім’ї?!